Технологія розвивального навчання

Клас: 8

Тема: Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Інтонація речень із відокремленими членами.

Мета: сформувати в учнів поняття про відокремлення; ознайомити з видами відокремлених членів речення; навчити правильно інтонувати речення з відокремленими членами; формувати вміння знаходити відокремлені члени в ускладнених реченнях, визначати умови їх відокремлення; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, уміння узагальнювати і робити висновки.

ІV. Сприйняття й осмислення навчального матеріалу.

1.  Мовне дослідження.

Прочитайте речення, подані парами. Порівняйте їх.

Сходило велике і ласкаве сонце. Луги струсили срібну росу і розляглися співами своїх соловейків. Навколо була сила-силенна ягід.

Сходило сонце, велике і ласкаве. Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків. Ягід навколо, особливо дикої малини, було сила-силенна.

-    Як співвідносяться пари речень першого і другого стовпчика?

-    Які речення мають більш самостійне додаткове значення?

-    Які з повідомлень є основними, а які додатковими?

-    Смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення називається відокремленням. А які ж члени речення називатимуться відокремленими?

-     У запропонованих реченнях визначте, від яких слів і які питання можна поставити до відокремлених членів.

-    Зробіть висновок, які члени речення можуть відокремлюватися.

2.  Проблемне запитання.

-    Чи  можуть відокремлюватися головні члени речення? Відповідь обґрунтуйте. (Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени, бо вони є додатковим повідомленням до основної думки, яка виражається головними членами речення. Тому головні члени не відокремлюються, бо вони є носіями основного повідомлення.)

3.  Виконання завдань аналітичного характеру.

(Під час виконання вправи вчитель використовує динамічну таблицю, учні складають опорний конспект.)

-    Спробуємо визначити, за яких умов відбувається відокремлення.

Прочитайте і запишіть речення, визначте відокремлені члени і їх місце відповідно до означуваного слова. Подумайте, що впливає на відокремлення, і зробіть висновок.

Сніг закружляв, лапатий і сріблястий. Заспокоєний, я усміхнувся світу. Вітаю силу, створену землею. Там летять із гір потоки, обганяючи вітри. Ріка, всупереч нашим сподіванням, виявилася неглибокою. Тут, серед степової тиші, казка сама проситься в слова.

4.  Коментар учителя.

Відокремлення буває обов'язкове (зумовлене специфікою конструкції) й факультативне, що його здійснює автор, з волі якого посилюються, підкреслюються, наголошуються або послаблюються певні відтінки значення. Обов'язково відокремлюються, наприклад, дієприслівниковий зворот та дієприкметниковий зворот, що стоїть після означуваного слова.

Якщо в науковому та офіційно-діловому стилях факультативне відокремлення майже відсутнє, то для мови художньої літератури воно характерне.

Слід розрізняти уточнюючі члени речення й відокремлені. Уточнюючими називають члени речення, що мають додаткове значення, уточнене стосовно того члена речення, з яким вони зв'язані однією синтаксичною функцією.

Уточнюватися можуть не тільки другорядні, а й головні члени речення. Наприклад:  Обидва, Діденко і Чумак, прислухались до шереху у передпокої.

В усному мовленні відокремлені члени виділяються інтонацією, а на письмі – комами (деколи - тире). Відокремлені члени речення вимовляються повільніше від основного тексту, кінцеве слово відокремленого звороту є логічно наголошеним.